Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (14)Журнали та продовжувані видання (5)Реферативна база даних (115)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Степанюк Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 140
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Степанюк Л. М. 
Циркон Українського щита: мінералогія та радіогеохронологія [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, О. М. Пономаренко // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2011. - Т. 8. - С. 196-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2011_8_51
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.059 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Гулевский А. К. 
Оценка фагоцитарной активности криоконсервированных с диметилацетамидом нейтрофилов лейкоконцентрата после реабилитации в среде, содержащей низкомолекулярную фракцию кордовой крови (до 5 кДа) [Електронний ресурс] / А. К. Гулевский, Ю. С. Ахатова, Н. Н. Моисеева, О. Л. Горина, В. В. Чижевский, Л. В. Степанюк // Проблемы криобиологии. - 2012. - Т. 22, № 1. - С. 71-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KrioBiol_2012_22_1_10
Изучено влияние низкомолекулярной фракции (до 5 кДа) кордовой крови крупного рогатого скота на функциональную активность лейкоцитов донорской крови человека после криоконсервирования. Отмечено стимулирующее действие фракции (0,15 мг/мл) в составе реабилитирующей среды для деконсервированных нейтрофилов на их поглотительную и переваривающую активность. Установлено, что использование 5 % диметилацетамида в качестве криопротектора позволяет сохранить до 80 % жизнеспособных лейкоцитов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 439.963 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Павлович О. В. 
Процеси адгезії та проліферації клітин лінії спев за дії наночастинок оксиду європію [Електронний ресурс] / О. В. Павлович, Н. О. Волкова, Л. В. Степанюк, О. І. Гончарук // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 1. - С. 119-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_1_14
У результаті вивчення процесів адгезії та проліферації клітин лінії СПЕВ за впливу наночастинок оксиду європію встановлено, що здатність клітин до адгезії перебуває у зворотній залежності від концентрації інкорпорованих наночастинок. Показано, що проліферативна активність клітин також знижується. Наночастинки оксиду європію в концентрації 6,8 мкг/мл не справляють істотного впливу на процеси адгезії та кількість клітин лінії СПЕВ. За низької концентрації наночастинок (17 і 34 мкг/мл) процес адгезії уповільнюється, наночастинки у високій концентрації (340 мкг/мл) необоротно впливають на процеси адгезії та проліферації і призводять до загибелі клітин. Вплив наночастинок оксиду європію в діапазоні концентрації 17 - 340 мкг/мл на клітини лінії СПЕВ зумовлює зниження кількості клітин. Дані, що одержані за допомогою методу проточної цитофлуориметрії, не надають підстави зробити висновок про включення процесів апоптозу як причини клітинної загибелі під дією досліджуваного агента.
Попередній перегляд:   Завантажити - 934.089 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Степанюк Л. М. 
Уран-свинцева радіогеохронологія за цирконом гранітоїдів Кудашівського масиву (Середньопридніпровський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, С. І. Курило, О. Б. Бобров, О. М. Пономаренко, С. А. Сергеєв // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 78-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_1_10
Зазначено, що Кудашівський масив займає центральну частину однойменного купола. Він знаходиться поблизу Верхівцевської зеленокам'яної структури й обрамлений породами, що її виповнюють з усіх боків, окрім південного заходу. Масив має ізометричну форму і визначається як діапір, накладений на плагіограніти. Гранітоїди Кудашівського масиву належать до демуринського комплексу, вони утворились за рахунок дніпропетровського та саксаганського комплексів і давнього метаморфічного субстрату. Досліджено 2 головні петротипи гранітоїдів Кудашівського масиву - порфіроподібний гранодіорит і рівномірнозернистий граніт. Вік гранітоїдів визначено за цирконом на іон-іонному мікрозонді "SHRIMP-11". Для циркону з порфіроподібного гранодіориту (пр. КД-1) за верхнім перетином конкордії дискордією одержано значення віку 2906,8 плюс/мінус 6,1 млн рр. Внаслідок вивчення уран-свинцевої ізотопної системи майже для всіх зон росту цирконів із граніту (пр. КД-2) одержано практично конкордантні значення віку, але на відміну від порфіроподібного гранодіориту (пр. КД-1) дати утворюють 4 вікові групи, млн рр.: 3100, 3032 - 3030, 2910 плюс/мінус 8 і 2840 - 2811. Дату 3032 - 3030 млн рр. одержано для циркону ядер і вона, вірогідно, характеризує вік протоліту. Для циркону другої генерації, що характеризується концентричною ("магматичною") зональністю, за верхнім перетином конкордії дискордією одержано вік 2905,5 плюс/мінус 4,2 млн рр., який відображає час формування граніту. Одержана дата узгоджується з датою цирконів із порфіроподібного гранодіориту (пр. КД-1) 2906,8 плюс/мінус 6,1 млн рр. Четверту групу дат одержано для периферійних ділянок кристалів, їх дещо менший вік може бути зумовлений як пізнішим наростанням датованих частин цирконів, так і дифузійними втратами свинцю. Останнє більш імовірно, з огляду на їх значну дискордантність.
Попередній перегляд:   Завантажити - 451.775 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Степанюк Л. М. 
Калиевые мафитовые дайки [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, В. А. Гаценко, С. Б. Лобач-Жученко, В. В. Балаганский, Ш. К. Балтыбаев, Т. И. Довбуш, А. В. Юрченко // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 3. - С. 73-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_3_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 641.929 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Лобач-Жученко С. Б. 
Этапы формирования побужского гранулитового [Електронний ресурс] / С. Б. Лобач-Жученко, В. В. Балаганский, Ш. К. Балтыбаев, Л. М. Степанюк, А. Н. Пономаренко, К. И. Лохов, М. Ю. Корешкова, А. В. Юрченко, Ю. С. Егорова, В. В. Сукач, Н. Г. Бережная, Е. С. Богомолов // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 4. - С. 86-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_4_11
Изложены результаты изучения геологии, состава, возраста, этапов преобразования породной ассоциации, вскрытой Одесским карьером (правый борт долины р. Южный Буг, севернее с. Завалье). Наиболее древняя составляющая побужского гранулитового комплекса - гнейсо-эндербиты. Эти породы крайне неоднородны: среди них наблюдаются массивные разности со слабо проявленной сланцеватостью, более рассланцованные с намечающимся обособлением кварц-полевошпатового материала, а также милонитизированные, полосчатые и мигматизированные гнейсо-эндербиты. Другая черта неоднородности гнейсо-эндербитов - присутствие в них практически повсеместно включений кристаллосланцев. В северной части карьера распространены супракрустальные породы, образующие небольшую субширотно ориентированную линзу. Она сложена кристаллосланцами, кварцитами, гранатовыми, гранат-пироксеновыми и гранат-магнетитовыми кварцитами. Переслаивание кристаллосланцев с осадками указывает на их вулканогенную природу. Кристаллосланцы деформированы совместно с эндербитами, значительно переработаны и присутствуют в виде отдельных полос меланократового материала либо изолированных включений. Зафиксированы включения метаортопироксенитов и метагарцбургитов палео- и мезоархейского возраста. На основании полученных данных выделены такие основные геологические события: формирование гнейсо-эндербитов 3,65 - 3,6 млрд лет назад, внедрение ультрамафитов (ранее 3,45 млрд лет), накопление осадочно-вулканогенных пород - 3,4 - 3,2 млрд лет, неоархейская структурно-метаморфическая переработка: метаморфизм и метасоматоз ультрамафитов, метаморфизм и ультраметаморфизм гнейсо-эндербитов (2,9 - 2,8 млрд лет назад), внедрение даек гранитов и мафитов, палеопротерозойская структурно-метаморфическая переработка: деформации, приведшие к формированию шеар зоны (shear zone), гранулитовый метаморфизм (~ 2 млрд лет). Эти события проявлены с различной интенсивностью в разных частях Одесского карьера в виде структурно-вещественной, изотопной и/или геохимической переработки более ранних породных ассоциаций и минеральных парагенезисов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 538.069 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Довбуш Т. И. 
Кристаллогенезис и возраст циркона из габброидов Корсунь-Новомиргородского плутона (Украинский щит) [Електронний ресурс] / Т. И. Довбуш, Л. М. Степанюк, Е. Е. Шестопалова // Геохімія та рудоутворення. - 2009. - № 27. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2009_27_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 161.389 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Щербак Н. П. 
Проблемы геохронологии Украинского щита [Електронний ресурс] / Н. П. Щербак, Л. М. Степанюк, А. Н. Пономаренко // Геохімія та рудоутворення. - 2009. - № 27. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2009_27_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.984 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Степанюк Л. М. 
До питання про викові межі формування кошаро-олександрівської світи бузької серії Побужжя [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, Л. В. Шумлянський, О. М. Пономаренко, Т. І. Довбуш, О. Б. Висоцький, Б. Дьюйм // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 454.96 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Андреєв О. О. 
До питання про походження монациту неопротерозой-палеозойського віку в осадових утвореннях України [Електронний ресурс] / О. О. Андреєв, Л. М. Степанюк, С. В. Бухарєв, О. В. Андреєв, С. П. Савенок, В. М. Мінєєва, О. А. Хлонь // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 86-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 438.855 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Кривдик С. Г. 
К вопросу, поднятому в статье А. А. Калашник "Геолого-структурные особенности проявления уранового оруденения и эксплозивных процессов в Западно-Ингулецкой минералогической зоне Украинского щита" [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдик, Л. М. Степанюк // Геохімія та рудоутворення. - 2011. - Вип. 30. - С. 104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2011_30_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 40.026 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Пономаренко О. М. 
Радіогеохронологія процесів метасоматозу в кристалічних породах Українського щита [Електронний ресурс] / О. М. Пономаренко, Л. М. Степанюк, С. Г. Кривдік, В. О. Синицин // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 409.801 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Курило С. І. 
Середньотемпературні кварц-плагіоклаз-епідотові метасоматити Токівського гранітного массиву [Електронний ресурс] / С. І. Курило, Л. М. Степанюк, О. Л. Бункевич, В. О. Синицин // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 67-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.614 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Степанюк Л. М. 
Джерело натрію та урану ураноносних альбітитів (на прикладі Докучаєвського родовища Інгульського мегаблоку Українського щита) [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, С. М. Бондаренко, В. О. Сьомка, І. М. Котвіцька, О. В. Андреєв // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 321.677 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Курило С. І. 
Уран-свинцевий ізотопний вік монациту із двослюдяного граніту Мокромосковського масиву [Електронний ресурс] / С. І. Курило, Л. М. Степанюк, О. Б. Бобров, О. М. Пономаренко, Т. І. Довбуш, В. В. Сукач // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_1_9
Вікове положення гранітоїдів Мокромосковського масиву в Кореляційній хроностратиграфічній схемі знаходиться на рівні 2,8 млрд рр., що встановлено за результатами уран-свинцевого ізотопного датування двослюдяних гранітів за цирконом. Проте, згідно з результатами петрографічного дослідження типового мокромосковського двослюдяного граніту та вивчення особливостей анатомії кристалів циркону, вилучених з нього, засвідчено неможливість використання останніх для встановлення істинного віку цих гранітоїдів через реліктові ядра, що відмічаються у значній кількості кристалів. Тому вік утворення мокромосковського граніту визначено за допомогою класичного уран-свинцевого методу за монацитом, він відповідає значенню 2700 млн років.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.634 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Костенко О. М. 
Геологія та геохронологія гранітоїдів житомирського комплексу (Волинський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / О. М. Костенко, Л. М. Степанюк, Т. І. Довбуш // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 2. - С. 49-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_2_7
Розглянуто геологічні умови формування різних структурно-речовинних типів гранітоїдів житомирського комплексу, що залягають серед гетерогенних за складом і генезисом вмісних порід кристалічного фундаменту. За класичним уран-свинцевим методом за монацитом проведено визначення ізотопного віку цих порід у центральній частині Волинського мегаблоку Українського щита - тобто на території, де раніше радіогеохронологічні дослідження фактично не виконували. З'ясовано вік формування гранітів житомирського комплексу із масивів: Житомирського - 2071,7 млн років, Березівського - 2074 та Гулянського (Боброва Гора) - 2071,2, що свідчить про синхронність їх утворення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 5.653 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Калиниченко Е. А. 
Особенности структуры метамиктного циркона по данным РФА и ЯМР [Електронний ресурс] / Е. А. Калиниченко, А. Б. Брик, Л. М. Степанюк, А. М. Калиниченко // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 34-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_3_5
С использованием методов рентгенофазового анализа и ядерного магнитного резонанса исследованы формы вхождения протонов и кремния и особенности структуры метамиктного (с высоким содержанием U) и кристаллического циркона из гранитов Украинского щита. Показано, что в структуре метамиктного образца (поглощенная доза <$E D~symbol Ы~8~cdot~10 sup 18> <$E alpha>-распад/г, III стадия метамиктизации) присутствуют кристаллическая и аморфная фазы циркона. Последняя содержит, кроме того, небольшое количество слабоупорядоченной фазы кварца, аморфного гидратированного кремнезема (<$E {roman Si} sub 1-x {roman O} sub 2-x ( roman OH ) sub x>) и, предположительно, аморфного ZrO2, который при отжиге трансформируется в t-ZrO2. Структура циркона с низким содержанием U (поглощенная доза <$E D~symbol Ы~2~cdot~10 sup 18> <$E alpha>-распад/г, I стадия метамиктизации) в основном кристаллическая, с небольшой примесью аморфной фазы циркона. В метамиктном цирконе присутствуют OH-группы (1,2 мас. % H2O), преимущественно Si-OH-группы в аморфном гидратированном кремнеземе. В цирконе I стадии метамиктизации таких групп на порядок меньше (0,1 мас. % H2O). Предположено, что количество OH-групп в метамиктной фазе циркона отражает активность воды в магматической и постмагматической истории минерала. Показано, что в метамиктном и кристаллическом цирконе в граничном слое зоны на расстоянии до 2 нм от оси трека ядра отдачи могут формироваться фазы SiO2 и ZrO2 вследствие более быстрого понижения температуры, чем в остальной структуре. Показано, что структура метамиктного циркона рекристаллизуется на <$E symbol Ы~90> % в температурном интервале <$E T~=~600~-~1000~symbol Р>C в течение трех часов и сопровождается частичным перераспределением OH-групп в структуре, частичной дегидроксилацией аморфной фазы, снижением ее количества, образованием и исчезновением фазы t-ZrO2.
Попередній перегляд:   Завантажити - 399.194 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Степанюк Л. М. 
Уран-свинцева геохронологія порід калій-уранової формації Інгульського [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, Т. І. Довбуш, С. М. Бондаренко, В. О. Сьомка, О. В. Грінченко, С. Є. Скуратівський // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 55-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_3_7
Наведено результати уран-свинцевого ізотопного датування порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита. На прикладі Калинівського родовища, розташованого в межах Братсько-Олексіївського рудного району (Братський синклінорій), приблизно в 18 км на північний схід від м. Первомайськ, показано, що вік гранітів Лисогірського масиву, визначений за допомогою уран-свинцевого ізотопного методу за акцесорним монацитом, практично співпадає з віком уранової мінералізації, встановленим тим самим методом за уранінітом. Це, разом із геологічними спостереженнями, вказує на послідовний та одноактний характер розвитку процесу уран-рідкісноземельного зруденіння калій-уранової формації, який починається формуванням гранітоїдів, проходить через стадію метасоматичних змін вмісних порід під впливом флюїдів і завершується формуванням зруденіння.
Попередній перегляд:   Завантажити - 924.587 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Степанюк Л. М. 
Генезис та вік циркону із амфіболіту новокриворізької світи Криворізької [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, О. Б. Бобров, І. С. Паранько, О. М. Пономаренко, С. А. Сергєєв // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 3. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_3_12
За допомогою методів оптичної та електронної мікроскопії вивчено морфологію та анатомію кристалів циркону із амфіболіту нижньої метабазитової частини Криворізької структури. Встановлено, що кристали циркону представлені кількома різними за оптичними характеристиками генераціями. З використанням іон-іонного мікрозонда Shrimp II вивчено уран-свинцеві ізотопні системи різних генерацій циркону. Встановлено декілька різновікових зон росту (генерацій) кристалів циркону: 2,97, 2,83 - 2,80, 2,03 - 2,00 і <$E1,78~symbol С~0,01> млрд рр. Припущено, що кристалізація перших трьох пов'язана зі структурно-метаморфічними перетвореннями базальтів, ці перетворення відбулись під час закладання Криворізького басейну та формування порід криворізької серії. Кристалізація циркону віком <$E 1,78~symbol С~ 0,01> млрд рр., імовірно, пов'язана з ендогенними процесами, що обумовили формування Корсунь-Новомиргородського плутону та уранового зруденіння альбітит-уранової формації.
Попередній перегляд:   Завантажити - 396.645 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Пономаренко О. М. 
Світлої пам’яті Дмитрія Миколайовича Щербака [Електронний ресурс] / О. М. Пономаренко, Л. М. Степанюк, В. М. Хоменко, Д. С. Черниш // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 3. - С. 103-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_3_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.761 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського